Психологічні та соціальні проблеми, з якими стикаються члени сімей зниклих безвісти, відрізняються від «звичайного» горя після смерті близької людини. 

 

Коли хтось зникає безвісти, члени його родини приречені на нескінченну місію по з’ясуванню долі зниклої людини. Вони обмірковують усі можливості та постійно вагаються між надією та відчаєм. Процес горя не ініціюється через відсутність тіла. Унікальні страждання, які відчувають члени родин зниклих безвісти, описує термін «неоднозначна втрата».

 

За останні десятиріччя Шрі-Ланка пережила стихійні лиха, серед яких і цунамі 2004 року, техногенні катастрофи, етнічні конфлікти та чисельні повстання молоді, в результаті чого багато людей були визнані зниклими безвісти.

 

Метою даного дослідження було зрозуміти природу горя членів родин, чиї близькі зникли в ході громадянських конфліктів 1987-2009 років та цунамі в Індійському океані 2004 року.

 

В ході дослідження було опитано 24 особи, що є родичами першої лінії спорідненості зниклих безвісти осіб (21 – не були впевнені в тому, що сталося зі зниклою людиною, 3 – припускали, що зниклий безвісти родич мертвий).

 

В результаті опитування було виявлено 6 переважаючих феноменологічних тем:

• відсутність завершеності;
• надія;
• вина;
• безпорадність;
• вічні страждання;
• емоційний вакуум.

 

В інтерв’ю 11 респондентів визначили своєю головною потребою – дізнатися про долю зниклої людини. Інші вказали на фінансові потреби та потреби в психологічній допомозі.

 

Виявлена феноменологія горя у членів родин зниклих безвісти через травмуючі події потребує реагування з боку медичних та соціальних служб. Близькі зниклих осіб залишаються «замкненими в горі» на невизначений термін. Тож, потрібні дослідження щодо втручань для подолання цього важкого становища.

 

Isuru A, Bandumithra P, Williams SS. Locked in grief: a qualitative study of grief among family members of missing persons in southern Sri Lanka. BMC Psychol. 2021 Oct 29;9(1):167. doi: 10.1186/s40359-021-00675-7. PMID: 34711291; PMCID: PMC8555241.