Боїмося, але сподіваємось: травма, викликана збором зразків ДНК для родин зниклих безвісти. – огляд дослідження

Травма від зникнення члена сім’ї зазвичай описується як неоднозначна втрата, коли остаточність втрати не усвідомлюється, як це відбувається у випадках смерті близької людини. Ця травма пов’язана з невизначеністю щодо місцеперебування й долі зниклої особи, а також подальшим поліцейським розслідуванням, що призводить до фізичних та емоційних наслідків для родин зниклих безвісти.

 

В Австралії станом на дату проведення даного дослідження налічувалося 850 невпізнаних людських рештків та 2600 зниклих безвісти людей, пошуки яких тривали вже довгий час.

 

Зусилля з ідентифікації на основі ДНК можуть допомогти австралійським родинам, що шукають зниклих родичів, знайти відповіді на свої питання, але також можуть сприяти додатковій травматизації.

 

Ціль даного дослідження – пошук академічно обґрунтованого розуміння унікального впливу збору еталонних зразків ДНК на родини зниклих безвісти та розробка шляхів підтримки, адаптованих до цього досвіду.

 

В дослідженні взяли участь 26 родин осіб, що вважаються зниклими безвісти протягом довгого часу (від 1 до 20+ років).

 

Аналіз результатів опитування виявив, що процедура надання еталонного зразка ДНК:

а) це акт надії, оскільки родини вважають, що їхній зразок допомагає розслідуванню, що водночас є травматичною подією через перспективу асоціювання зниклого члена родини з великою кількістю людських рештків;

б) може швидко вплинути на міжособову взаємодію та протягом тривалого часу впливати на благополуччя родини;

в) може бути покращена, враховуючи середовище, де береться зразок, професійність співробітника поліції, рівень підтримки під час та після збору зразків та ефективне інформування щодо судово-медичних процедур.

 

Дане дослідження доводить, що складнощі, пов’язані з наданням родинних еталонних зразків ДНК, потребує розробки та впровадження чітких інструкцій, що включатимуть стратегії з психоедукації та будуть використовуватися спеціалістами у сфері психологічного здоров’я задля мінімізації додаткової травми для родичів, що вже травмовані втратою зниклого безвісти члена родини. 

 

Wayland S, Ward J. Dreading Yet Hoping: Traumatic Loss Impacted by Reference DNA Sample Collection for Families of Missing People. Front Psychiatry. 2022 Apr 4;13:866269. doi: 10.3389/fpsyt.2022.866269. Erratum in: Front Psychiatry. 2022 Aug 19;13:940169. PMID: 35444570; PMCID: PMC9013849.