Дослідження доводять, що після втрати родича або друга соціальна підтримка може виступати в ролі буфера проти психологічних захворювань, що зменшує симптоматику горя та сприяє психологічній адаптації.
Ціллю даного дослідження було виявити, хто в суспільстві надає підтримку при втраті близької людини, які джерела вважаються найбільш та найменш корисними і чому.
За отриманими даними, найчастіше використовувалися джерела підтримки, які належать до неформальної категорії, такі як родина, друзі та постачальники ритуальних послуг (80% – 90%), далі – лікарі загальної практики з суспільної категорії (58%).
Хоча джерела професійної категорії використовувалися рідко, вони мали найвищі показники сприйнятої марності. Так, про відсутність користі заявили:
- 46% з тих, хто звертався до психіатрів;
- 41% з тих, хто відвідував групи підтримки скорботних;
- 39% з тих, хто спілкувався з координаторами у справі;
- 38% з тих, хто взаємодіяв з соціальними працівниками;
- 36% з тих, хто звертався до шкільних психологів.
Аналогічні високі показники відсутності користі були зареєстровані в категорії спільноти:
- 40% в групі спільноти;
- 39% у взаємодії з позалікарняним фармацевтом;
- 33% від служб паліативної допомоги.
Найнижчий відсоток марності був у неформальній категорії:
- 8% вважали підтримку родини некорисною;
- 8,7% – підтримку з боку похоронних бюро;
- 11,7% – підтримку друзів.
Приклад підтримуючих спільнот має бути прийнятий для підтримки людей, що втратили близьких, на рівні державної політики охорони здоров’я, адже більша частина цієї підтримки й так надається в неформальних та інших суспільних обставинах низкою людей, вже залучених до повсякденного життя скорботних.
Aoun SM, Breen LJ, White I, Rumbold B, Kellehear A. What sources of bereavement support are perceived helpful by bereaved people and why? Empirical evidence for the compassionate communities approach. Palliat Med. 2018 Sep;32(8):1378-1388. doi: 10.1177/0269216318774995. Epub 2018 May 14. PMID: 29754514; PMCID: PMC6088515.