З радістю представляємо вам опис наших щоденників самодопомоги, розроблених для підтримки вас на шляху до кращого самопочуття

Щоденник №1. Прийняття 

 

Щоденник «Прийняття» створений, щоб допомогти людям, що переживають втрату близької людини, усвідомити нову реальність, віднайти нову точку відліку. Тільки визнавши факт втрати, можна розпочати свій шлях крізь горе аж до того моменту, коли ви скажете собі: «Я впорався».

З чого складається Щоденник?

• З розповіді про проживання горя втрати – щоб людина у скорботі розуміла, що з нею відбувається, що біль, сльози, безсилля або злість – це нормально.
• З письмових вправ, які поступово рухатимуть людину у скорботі до прийняття самого факту втрати.
• З дорослих розфарбовок – авторських мандал, що допомагають заспокоїтися, сконцентрувати свою увагу на чомусь, крім горя, отримати енергію від процесу творіння.

Головне, що для роботи з Щоденником, не потрібно нічого, окрім ручок, олівців, фарб, місця, де ви можете залишитися наодинці зі Щоденником, та бажання допомогти собі.

Щоденнику можна довірити все, вилити на його сторінках власні важки думки та почуття, які так складно озвучити. Говорити вголос, перечитувати – не обов‘язково. Виконуючи вправи, ви й так робите для себе дуже багато, підтримуєте себе на шляху прожиття горя і втрати.

 

Щоденник №2. Важкі емоції

 

Для того, щоб не заціпеніти, не потонути у власних емоціях і рухатися далі, потрібно ідентифікувати складні почуття, які «запустила» трагічна подія, та зрештою пережити їх.

В Щоденнику самодопомоги «Важкі емоції» ми:

• Говоримо про сум.

У горі так багато спогадів, жалю та думок про те, як більше не буде, що вкрай важливо дати собі волю та висловити свій сум, вилити його на сторінки Щоденника.

• Працюємо зі злістю.

Звідки злість? Так, людина у скорботі може злитися: на обставини, на себе, своє безсилля, на неможливість щось змінити, на людину, що її покинула.

• Розфарбовуємо мандали.

На творчість потрібні сили та ресурс. В горі будь-які творчі кроки – це можливість висловити свої почуття, поділитися ними не тільки за допомогою слів, закодувати їх у поєднанні кольорів.

• Прислухаємось до власного тіла.

Важкі почуття провокують фізичну відповідь тіла, напруження та скутість у певних його частинах: шиї, плечах, щелепах. Навчитися свідомо розслаблятися та працювати з тілесними блоками надважливо.

• Розбираємось з почуттям провини.

Почуття провини не дає жити далі, змушує постійно картати себе і призводить до саморуйнівної поведінки. Тож, тут треба відверто поговорити з собою, в чому ви винуватите себе і чи винні ви насправді.

Цей Щоденник допоможе людині у скорботі полегшити свій емоційний стан та впоратися зі складними почуттями, що заважають жити далі.

 

Щоденник №3.Страх

Насправді у проживанні горя втрати дуже багато страхів. Це і страх самотності, і страхи, пов’язані з тим, що буде далі, як я далі житиму, я не можу нічого контролювати, я не впораюсь.

Навіть сам процес горювання викликає свої особливі страхи. Той, хто втратив близьку людину, боїться, що так боляче буде завжди, що сум та відчай не закінчаться ніколи, що треба «тягнути себе за вуха», відволікатися, тримати в руках, інакше буде гірше.

Допоки ми не визначимось, чого ж конкретно ми боїмося, страх є ніби частиною нас самих, яку не можна відокремити та пропрацювати.

Щоб мати можливість зрушити з місця після тяжкої втрати, пройти крізь горе, треба виокремити власні страхи та дати їм ім’я. Саме тоді і прийде розуміння, що ви і ваші страхи – не одне ціле, а отже з ними можна впоратися.

В цьому допоможе Щоденник «Страх», адже він:

конкретний, тобто ми говоримо не про якісь страхи в загальному, а роздивляємось кожен страх окремо;

корисний, адже пропонує практичні вправи, що зменшують відчуття страху, допомагають зрозуміти свій страх та впоратися з ним;

комфортний, тому що ви працюєте сам на сам із Щоденником, а не говорите про свої страхи вголос;

зрозумілий, адже «говорить» з вами як людина з людиною, без складних формулювань з професійного лексикону психологів.

З цим Щоденником самодопомоги ви зможете розпізнати свої страхи, відокремити  їх від інших почуттів, що виникають після трагічної події і зробити крок до того, щоб подолати їх.

Використовуйте усі доступні вам можливості, щоб допомогти собі або близькій людині у скорботі впоратися з горем втрати.

Щоденники самодопомоги підтримають вас на цьому шляху.

Щоденник №4 .Пошук нового сенсу

Одразу після втрати близької людини ми зазвичай не можемо думати ні про що інше, окрім як про того, кого більше немає поруч. Ми відчуваємо порожнечу та нестерпне горе від фізичної відсутності рідної людини.

Допоки ми сфокусовані на прийнятті самого факту втрати, розпізнаванні емоцій, що нас переповнюють, і боротьбі з власними страхами, ми зазвичай не одразу усвідомлюємо, що втратили ще дещо.

Разом з рідною людиною ми втрачаємо джерело радості і любові, стабільності, комфорту та захищеності. А ще – певну звичну соціальну роль: дружини, матері, сина або батька, до якої звикли та яка, певною мірою, визначала наші вчинки, мотиви й цілі протягом усього життя «до».

Зіткнувшись з втратою близької людини, ми неминуче стикаємось і з необхідністю пошуку нових сенсів і цілей свого власного життя. Ми починаємо шукати те, що буде мотивувати нас жити далі, на що можна спертися у новій реальності.

З Щоденником «Пошук нового сенсу» ви:

• Повернете собі себе, адже порівняєте себе до і після втрати, згадаєте, ким ви були на початку свого життя, зрозумієте, що підтримує вас та дарує натхнення, що є для вас важливим і цінним.
• Віднайдете нові внутрішні опори та усвідомите, що в будь-якій ситуації у вас є ви, відчуєте свою цінність, поміркуєте про власні потреби, особисті якості та моральні принципи – все те, що робить вас тим, ким ви є.
• Розфарбуєте авторські мандали та малюнки, наповнюючи їх власним змістом та кольорами, сконцентруєтесь на пошуку відповідей та усвідомленні свого особистого шляху.

Допоможіть собі відчути власну цінність, віднайти нові сенси, цілі і енергію, щоб жити далі, навіть після пережитої втрати.

Профілактика ПТСР

Зараз, коли в країні війна, кожен з нас тією чи іншою мірою стикнувся з шокуючими, страшними подіями та небезпекою.

Ми, українці, виїжджали під невщухаючими обстрілами з міст, на які йшла навала окупантів. Ми жили й живемо під ракетними обстрілами і вже не сприймаємо затишшя як ознаку безпеки. Ми бігли з дітьми на руках за кордон з однією валізкою, не маючи подальшого плану та прихистку. Хтось опинився в окупації, а хтось на власні очі бачив таке, що неможливо забути.

В кожного своя ситуація і обставини. Кожен має свій досвід, і іноді його просто несила нести в собі далі в нормальне життя.

Негативні спогади та почуття не полишають вас вже тривалий час. Ви не можете адаптуватися, почати жити далі, відчуваєте страх та хвилювання. Всередині порожнеча, і ви ніби заклякли.

Це і є ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Ви пережили те, що вважали для себе неможливим, чого не могли навіть уявити.

Щоб ПТСР не вплинув на все ваше подальше життя, щоб пережити важкий досвід та повноцінно жити далі, знадобиться кропітка покрокова робота з психологом або психотерапевтом.

Але ви можете й самі допомогти собі за допомогою нашого спеціального Щоденника «Профілактика ПТСР».

Він допоможе:

✦ поговорити з самим собою на болючу тему;

✦  пояснити собі, що сталося, подивитися власній травмі в обличчя;

✦ віднайти те, що вас заспокоює, покращує ваш стан;

✦ використати власний внутрішній ресурс та потенціал для того, щоб підтримати себе на шляху до «нормального» стану.

Цей Щоденник не замінить вам професійного психолога. Але це значний крок до того, щоб пережити травматичну подію і повернутися до повноцінного життя.

Напишіть нам, щоб отримати щоденники для самодопоги.