Психологічна допомога під час переживання втрати – чи можемо ми допомогти людям пережити горе?

Анотація. Стаття присвячення обґрунтуванню актуальності психологічної допомогина основі аналізу досліджень вчених різних країн щодо ефективності інтервенції при переживанні втрати близької людини. Розглянуто фактори, що впливають на інтенсивність горя. Представлено результати досліджень ефективності соціальної допомоги – її вплив на емоційну та соціальну самотність, а також взаємозв’язок соціальної підтримки та рівнем депресії. Ефективність професійної психологічної допомоги розглянуто з точки зору задоволеності клієнтів та динаміки змін при первинному, вторинному і третинному втручанні. Піднято дискусійне питання щодо необхідності ініціації психологічного втручання та його вплив на нормальний процес горя і ускладнений. Представлено нові підходи до розробки програм психологічної допомоги для практичної роботи на основі інтегративної психології.

Постановка проблеми. Смерть – невід’ємна частина життя і рано чи пізно кожна людина стикається з втратою. Смерть близької людини може статися мирним шляхом (природним чином), і тоді є велика можливість попрощатися, але може бути насильницька смерть, нещасний випадок, передчасна смерть, що приходить без попередження і будь якої можливості морально підготуватися.

Незважаючи на обставини, втрата близької людини викликає страждання, що можуть призвести до значних психологічних та фізичних проблем. Наслідки цих проблем можуть бути довгостроковими. Емоційні реакції навряд чи можна уникнути, а враховуючи, що інтенсивність прояву залежить від багатьох суб’єктивних та об’єктивних факторів, постає питання ̶ чи можуть сторонні люди, перш за все професійні психологи, допомогти тому,хто переживає втрату.


Коли смерть очікувана, то і людина, яка помирає і члени родини можуть очікувати допомогу від спеціалістів. На сьогоднішній день паліативна допомога є досить дієвою і системною моделлю ефективного профілактичного втручання. Коли смерть несподівана, то втручання можливе лише постфактум. Реакція на втрату може бути різною і подальше переживання втрати може розвиватися по різній траєкторії – це може бути нормальне горе, не обтяжене патологічними реакціями; може бути ускладнене горе ‑ досить стан психологічних розладів, який обтяжується уразі несподіваної смерті нездатністю прийняти факт смерті; також це може бути стан полегшення після гнітючих стосунків. Психологічний стан, який є притаманним для особистості, що переживає втрату, вже свідчить про потребу в психологічній допомозі.

Повну версію статті читайте за посиланням: http://surl.li/fcqot