Чи має тяжка втрата, викликана самогубством, стримуючий ефект в питанні вживання алкоголю або наркотиків серед молоді. – огляд дослідження

Тяжка втрата в результаті самогубства близької людини або з інших неприродних причин може призвести до збільшення ризику суїциду серед тих, хто переживає таку втрату. 

 

Але дані про ризик зловживання психоактивними речовинами є суперечливими. Дехто збільшує вживання алкоголю та наркотиків після травматичної втрати, щоб впоратися з нею, інші ж скорочують використання психоактивних речовин.

 

В даному дослідженні вчені прагнуть перевірити, чи люди, що переживають втрату через самогубство або інші неприродні причини, з більшою ймовірністю скоротять або припинять вживання алкоголю або наркотиків аніж ті, хто пережив втрату в результаті раптових природних причин.

 

Використовуючи багатоваріантну логістичну регресію та дані онлайн-опитування 1854 дорослих британців, що пережили важку втрату, було проведено зв’язок між важкою втратою в результаті самогубства та інших неприродних причин та скороченням або припиненням вживання після такої втрати а) алкоголю б) наркотиків.

 

Результати дослідження показали відсутність групових розбіжностей в долі тих, хто скоротив/припинив вживання алкоголю. При цьому, значно більша частка людей, що переживають втрату через раптові неприродні причини, скоротила/припинила вживання наркотиків, аніж ті, хто переживає втрату в результаті раптових природних причин.

 

Різні результати щодо наркотиків та алкоголю можуть відображати думку про те, що наркотичні речовини є більш шкідливими для здоров’я, ніж алкоголь. До того ж у західному суспільстві алкоголь є соціально прийнятним способом впоратися з негараздами, а соціальний та культурний вплив сприяє практиці самолікування алкоголем при подоланні життєвих стресорів, таких як важка втрата.

 

Pitman A, Stevenson F, Osborn D. Investigating Whether Bereavement by Suicide and Other Unnatural Causes Has a Deterrent Effect on Alcohol or Drug Use in Young Adults. Int J Environ Res Public Health. 2022 Oct 14;19(20):13245. doi: 10.3390/ijerph192013245. PMID: 36293834; PMCID: PMC9602713.